Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2014 року Справа № 916/1392/13 Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі :

головуючого суддіХодаківської І.П.,суддівФролової Г.М., Яценко О.В.розглянувши касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4на постанову від 26.11.2013 Одеського апеляційного господарського суду у справі№916/1392/13 господарського суду Одеської областіза позовомПрокурора Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі: 1. Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області, 2. Одеської обласної державної адмінстраціїдо Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4прозобов'язання вчинити певні дії За участю представників сторін:

Від позивача - не з'явились

Від відповідача - не з'явились

Від Генеральної прокуратури України - Сіромашенко Р.Л.

Відповідно до розпорядження Секретаря другої судової палати від 14.05.2014 справа слухається колегією суддів у складі: головуючий - Ходаківська І.П., судді -Фролова Г.М., Яценко О.В.

Клопотання ФОП ОСОБА_4 про зупинення провадження у справі відхилено з огляду на статтю 111-7 ГПК України, якою встановлено межі перегляду справи в касаційній інстанції.

ВСТАНОВИЛА:

Прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави в особі Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Одеській області та в особі Одеської обласної державної адміністрації звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до ФОП ОСОБА_4 зобов'язання вчинити певні дії, а саме зобов'язання ФОП ОСОБА_4 знести за власний рахунок, самовільно збудовані об'єкти оздоровчо-розважального центру "Мелодія моря", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1, та звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,30 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1.

Рішенням господарського суду Одеської області від 14.10.2013 (суддя Зайцева Ю.О.) позов задоволено, зобов'язано ФОП ОСОБА_4 звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,30 га, яка розташована за адресою АДРЕСА_1; зобов'язано ФОП ОСОБА_4 знести за власний рахунок самовільно збудовані об'єкти оздоровчо-розважального центру "Мелодія моря", які розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Постановою колегії суддів Одеського апеляційного господарського суду від 26.11.2013 у складі: Бойко Л.І., Величко Т.А., Таран С.В. рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.

ФОП ОСОБА_4 у касаційній скарзі просить рішення та постанову попередніх судових інстанцій скасувати, справу передати на новий розгляд до господарського суду першої інстанції. Скарга мотивована неправильним застосуванням та порушенням судами норм чинного законодавства.

Розглянувши матеріали справи та касаційної скарги, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, колегія суддів зазначає наступне.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що прокуратурою Комінтернівського району Одеської області та Інспекцією ДАБК в Одеській області проведено перевірку та встановлено, що фізичною особою - підприємцем ОСОБА_4 здійснено самочинне будівництво оздоровчо-розважального центру "Мелодія моря" на самовільно зайнятій земельній ділянці площею 0,30 га за адресою: АДРЕСА_1. Про результати перевірки складено акт від 15.05.2013.

Під час проведення перевірки виявлено, що земельна ділянка, яка відповідно до розмежування земель відноситься до державної форми власності, на якій самочинно збудований відповідачем оздоровчо-розважальний центр "Мелодія моря", яка в користування або у власність не передавалась, що підтверджується листом Комінтернівської районною державної адміністрації від 27.05.2013.

Судами встановлено, що факт самовільного зайняття ФОП ОСОБА_4 земельної ділянки підтверджується актом перевірки від 24.05.2013 № 000238, приписом від 24.05.2013 №001064, протоколом про адміністративне правопорушення від 24.05.2013 №000698, постановою про накладення адміністративного стягнення від 24.05.2013 №000609, актом перевірки від 11.07.2013 №000380, приписом від 11.07.2013 №001082, протоколом про адміністративне правопорушення від 11.07.2013 №000789, постановою про накладення адміністративного стягнення від 11.07.2013 №000624 та квитанціями про сплату штрафів.

З огляду на викладене, Прокурор Комінтернівського району Одеської області в інтересах держави звернувся до господарського суду з даним позовом.

Статтею 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" передбачено, що самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Згідно п. 3.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 15.05.2011 за № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" - відповідно до вимог чинного законодавства обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.

Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Судами також встановлено, що відповідно до листа управління Держземагентства у Комінтернівському районі від 20.05.2013 за № 13-13-04/1316, спірна земельна ділянка розміщена в межах прибережної захисної смуги Чорного моря, яка була встановлена відповідно до проекту землеустрою, затв. Розпорядженням Комінтернівської районної державної адміністрації №3024/А-2010 від 31.12.2010 "Про затвердження проекту землеустрою по встановленню прибережної захисної смуги та водоохоронної зони Чорного моря на території Сичавської, Новодофінівської, Фонтанської, Крижанівської сільських рад та Новобілярської селищної ради Комінтернівського району".

Відповідно до листа управління Держземагенства у Комінтернівському районі від 21.05.2013 за № 13-13-04/1335 самовільно зайнята ФОП ОСОБА_4 земельна ділянка перебуває в землях державної власності та відноситься до земель водного фонду.

Відповідно до ч. 1 ст. 90 Водного кодексу України прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд. Зазначений перелік об'єктів, які можливо розміщувати в межах прибережної захисної смуги є вичерпним.

Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Статтею 126 Земельного кодексу України передбачено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Беручи до уваги вищезазначене, а також відсутність правовстановлюючих документів на земельну ділянку, суди обгрунтовано дійшли висновку про задоволення позовних вимог Прокурора Комінтернівського району Одеської області.

Що стосується розгляду господарським судом Одеської області клопотання ФОП ОСОБА_4 про зупинення провадження по справі № 916/1392/13 до розгляду справи № 3504/3471/13-ц, яка розглядається Комінтернівським районним судом Одеської області, та відхилення його, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Пунктом 3.16. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 за № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції") визначено, що статтею 79 ГПК встановлено вичерпний перелік підстав зупинення провадження у справі. Зупинення провадження у справі з інших підстав є неправомірним.

Зокрема, відповідно до частини першої статті 79 ГПК господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення (частини друга - четверта статті 35 ГПК).

Отже, для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному конкретному випадку зобов'язаний з'ясовувати: 1) як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; 2) чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Відповідно до вищенаведеної процесуальної норми пов'язаність справ полягає в тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини мають бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Якщо господарський суд не встановить вищезазначених підстав, він відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

В силу приписів ст. 1117 ГПК України, касаційна інстанція не має права сама встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові місцевого чи апеляційного господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням наведеного, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі.

З огляду на викладене, постанова апеляційної інстанції, якою залишено без змін рішення господарського суду першої інстанції, відповідає нормам чинного законодавства і має бути залишена без змін.

Керуючись, ст.ст. 111-5, 111-7, 111-9, 111-11 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Вищого господарського суду України

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову від 26.11.2013 Одеського апеляційного господарського суду у справі №916/1392/13 господарського суду Одеської області залишити без змін.

Головуючий суддя І. Ходаківська

Судді Г.Фролова

О.Яценко